| Главная » Статьи » Доклады » Литература |
Естетична неповторність літератури Давньої Греції
| ● Матеріально-чуттєвий космологізм - це антична філософія, заснована на принципі об'єктивізму, що виходить із чуттєво-предметного розуміння Космосу. ● Пантеїзм (англ. Pantheism, грецьке: Pan - усе і Theós - Бог) — філософська доктрина, яка стверджує, що всесвіт є ідентичним з Богом; редукція Бога до всесвіту або всесвіту до Бога. Іншими словами, пантеїзм це - вірування чи вчення, яке представляє природний світ, включаючи людину, частиною божества. ● Фаталізм (фр., від лат., наперед визначений долею) - релігійно-ідеалістичний світогляд, який визнає панування над людиною й суспільством сліпих, невідворотних сил, що нібито наперед визначають їхню долю. ● Синкрети́зм (грец. συνκρητισμός — з'єднання) (лат. syncretismus — поєднання) — поєднання або злиття несумісних і непорівнюваних образів мислення та поглядів . Види: релігійний, культурний, синкретизм у мовознавстві, мистецтві, філософії та ін. ● Міф (грец. Μύθος — казка, переказ, оповідання, альтернативна форма міт) — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. ● Ха́ос (грец. χάος від греч. χαίνω - розкриватися, розверзати) - категорія космогонії, первинний стан Всесвіту, безформна сукупність матерії і простору (протилежність порядку). ● Космос (греч. κόσμος - порядок, красиве) - будова, світ, всесвіт, всесвіт, матеріальний світ. ● Хтонізм - (гр. "земля") культ підземних божеств. ● Фетиши́зм (фр. fetichisme) — одна із ранніх форм релігійних вірувань; поклоніння предметам неживої природи — фетишам, які є нібито наділені чудодійною силою. ● Анімі́зм (від лат. anima — душа) — віра в існування душі і духів, які керують матеріальним світом. У теорії релігії концепція духовного домінує над концепцією матеріального: наприклад, душа, як безтілесна копія тіла, може існувати самостійно як при житті, так і після нього. ● Антропоморфі́зм (грец. ανθρωπος — людина, грец. μορφή — вигляд, форма) — уподібнення будь-чого до людини або перенесення її фізичних та інтелектуальних властивостей на тварин, рослини, речі та явища навколишнього світу. ● Героїзм - мужність, стійкість, самовідданість, здатність до здійснення подвигу. ● Е́пос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) жанру, оповідання про події, що буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем). ● Гекза́метр, гексаметр, устар. ексаметр, ексаметрон, эксаметр, дактило-хореический розмір, шестеромерный стих (др.-греч. ἑξάμετρον, від ἕξ - "шість" і μέτρον - "міра") - в античній метриці будь-який вірш, що складається з шести метрів. У поширенішому розумінні - стих з п'яти дактилів або спондеїв, і одного спондея або хорея в останній стопі. Один з трьох головних розмірів класичної античної квантитативної метрики, самий споживаний розмір античної поезії. ● Речовий психологізм – матеріальні речі у художньму творі, через які письменник передає внутрішній світ своїх персонажів. ● Лі́рика (грец. lyrikós — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. У переносному значенні лірика може означати ліричний настрій або стиль (емоційно-забарвлений, хвилюючий, чутливий, схильний до вираження роздумів, почуттів, переживань). ● Ямб (грец. íambos — напасник) — в античній версифікації тримірна стопа з двох (довгий та короткий) складів, у силабо-тонічній системі — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (U—). ● Траге́дія (грец. tragoedia, буквально: козлина пісня) — драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції, з об'єктивною неможливістю їх реалізації. ● Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору. ● Стасім (στάσιμον) - гімн грецької трагедії, яку виконував хор, коли він стояв вже на своєму місці в оркестрі. ● Корифей (греч. κορυφαῖος) — провідний актор у хорі древньогрецького театру. ● Протагоніст (від грец. πρωταγωνιστής «той, хто виконує головну роль») — персонаж, який в різних видах видах мистецтва грає головну роль, зазвичай протиставляється антагоністу. ● Коме́дія (грец. komodia, від komos — весела процесія і ode — пісня) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині. ● Діонісії — у Стародавній Греції свята на честь бога Діоніса. ● Парабаса - в др.-греч. т-ре безпосереднє звернення хору до глядачів, не пов'язане з дією п'єси. ● Агон — змагання (спортивні, поетичні, музичні, театральні) під час релігійних свят у Давній Греції. | |
| Просмотров: 8663 | |
| Всего комментариев: 0 | |