В історії європейських літератур, як відомо, важливе місце посідають такі літературні напрями, як «бароко», «класицизм», «романтизм», «реалізм», «постмодернізм» та ін. Однак існує і велика кількість художніх явищ, так би мовити, перехідного характеру, котрі не створили окремої, самодостатньої, внутрішньо завершеної естетичної системи, не сформували цілісного уявлення про відповідний тип особистості, але при цьому мали великий вплив на становлення вище перерахованих напрямів. В.ХУІ ст., скажімо, на формування бароко мав вплив ман'єризм як не окремий напрям, а лише як специфічна течія мистецтва, а в кінці XVIII - на початку XIX ст. важливою складовою частиною романтичного руху, котрий тільки-но зароджувався, виступив преромантизм. На уроці літератури учням старших класів важливо представити літературний процес не просто як зміну одного художнього напряму іншим, а й прослідкувати самий «механізм» зміни однієї парадигми художнього мислення іншою, що відбувається шляхом нашарування нових віянь на ті, що вже втрачають свої позиції і відходять у минуле. Тому вивчення такого художнього явища як «преромантизм» дозволить поглянути на життя літератури як на динамічний процес, у котрому завжди є місце для різних примхливих жанрових і художніх утворень, накладання однієї образної системи на іншу, що, власне, і приводять до відкриття нових горизонтів в осмисленні світу і людини засобами художнього слова.
В архиве два варианта: PDF и DOCX. Первый нужен если вам понадобится распечатать данную статью за пределами своего дома. А второй вариант удобный для редактирования.
|